Nedocs.ru

Онлайн платформа для образования
0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Хто такий менеджер

Кто такой менеджер, и что он делает?

1. Менеджмент – что это?

По мере роста вашего бизнеса, становится очевидно, что самостоятельно управлять всей структурой вы уже не можете. У вас просто физически не хватит ни времени, ни сил. И перед вами встаёт выбор, остановиться в развитии или нанять менеджера. В первую очередь, наёмным менеджерам поручают повторяющиеся бизнес-процессы.

Например, если вы открыли ещё один магазин, то заказ товаров и управление продавцами, можно отдать в управление заведующему магазина. Таким образом вы снимите с себя рутинную работу.

А что делать если магазинов десятки или сотни? Над несколькими заведующими, можно поставить директора филиала, а над нескольким филиалами назначить — директора департамента. При такой модели управления, вы можете растить бизнес хоть до бесконечности, таким образом можно создать мировую торговую сеть.

Так вот создание и управление подобной структурой – это и будет называться менеджментом.

ТОП — 5 самых важных статей для руководителя:

Наука о менеджменте (как об управлении) появилась и развивалась с развитием общества. Когда люди собирались для выполнения общей работы всегда возникал вопрос об организации и управлении совместной деятельностью. Так группа подразделялась на исполнителей (ведомых) и организаторов (управленцев, ведущих).

Современное понятие менеджмент включает следующие функции:

    Организация;

  • Контроль.
  • Человек, на которого возложена ответственность выполнения организационно-управленческих функций, называется менеджер.

    Главная, и самая распространённая ошибка владельцев бизнеса, это то что они считают, что никто кроме них, не сделает эту работу лучше. И в 100% случаев, это приводит к краху бизнеса, рост останавливается, и его просто сжирают конкуренты. Так как одиночный магазин, никогда не сможет конкурировать с торговой сетью.

    Такой процесс передачи своих функций называется делегированием. Подробно об этом написано здесь.

    Таким образом наличие такой профессии как менеджер, критически важно в современном обществе. Иначе просто не возможно вырастить ни бизнес, ни любую другую структуру. Какие же бывают менеджеры, и чем они занимаются?

    2. Кто такой менеджер, чем он занимается?

    Менеджер – это наемный профессиональный управленец. Это квалифицированный специалист, который в зависимости от направления деятельности компании занимается выполнением ряда задач, в сфере управления персоналом.

    Выделяют такие типы менеджеров:

      Руководитель низшего звена (операционные управляющие, непосредственные начальники). Они управляют линейным персоналом, то есть непосредственными исполнителями. Это начальники отделов, цехов, бригадиры;

    Руководители среднего уровня (координируют работу руководителей низшего звена, находятся в подчинении у выше стоящих руководителей);

    Топ-менеджеры (высший уровень управления). К ним относятся руководители корпораций, генеральные директора предприятий, президенты компаний.

    Задачи менеджера исходят из должностных инструкций и общих функций управления. Эта профессия подразумевает выполнение таких работ:

      Организация и планирование личной работы и деятельности подчиненных (разработка планов, графиков);

    Формирование команды (постановка целей и задач совместной работы);

    Обучение и ротация персонала;

    Мотивация и стимулирование работы (применение различных действенных методов стимулирования и форм оплаты труда в зависимости от достигнутого результата);

    Координирование совместной работы (информационная поддержка, консультирование, поддержка);

    Анализ деятельности, сравнение промежуточных результатов с запланированными, улучшение качества работы;

  • Контроль достигнутых результатов.
  • Основная задача профессионального управленца – достижение максимального результата, при минимуме издержек.

    Эффективный менеджер – это высокопрофессиональный специалист, обладающий лидерскими качествами, который способен повысить результативность работы подчиненного коллектива за счёт воздействия на сотрудников.

    Это достигается путем снижения издержек на производимую продукцию, за счет улучшения качества (продукта, услуги) и повышения конкурентоспособности предприятия в целом.

    Идеальный руководитель грамотно сочетает общие свойства личности, с организаторскими способностями и профессиональными навыками.

    Грубейшая ошибка в современной России, назначать руководителем, самого лучшего исполнителя. Ведь главное в работе менеджера не знание деталей производственного процесса, а умение организовать людей. А здесь ключевую роль играют свойства личности человека, то есть психология.

    3. Что делает менеджер – примеры управленческих функций

    Получает задание от вышестоящего руководителя, делит её на мелкие задачи и распределяет её между своими подчинёнными;

    Планирует работу своих подчинённых, составляет графики производства работ с привязкой по времени, и месту их проведения;

    Делегирует задачи своим подчинённым, то есть по телефону, или на встрече разъясняет, какую работу, каким образом, и к какому сроку необходимо сделать;

    Осуществляет промежуточный и финишный контроль выполняемых задач своих подчинённых;

    Поощряет отличившихся сотрудников, и наказывает провинившихся, как материально, так и морально;

    Осуществляет контроль за количеством и качеством рабочей силы в своём подразделении. Вовремя избавляется от слабых сотрудников, и набирает новых;

    Следит за квалификацией своих подчинённых, при необходимости направляет их на учёбу в учебные заведения, или стажирует внутри организации, с помощью более опытных сотрудников;

    Следит за исполнением законодательства в своём коллективе: трудового кодекса, охраны труда и т.д.

    4. Психология эффективного менеджера

    Прежде, чем решиться построить управленческую карьеру и понять, что входит в работу менеджера, стоит проанализировать тот набор качеств, которые необходимы ему для успешной работы. Вне зависимости от уровня управления человек, который стремится занять должность руководителя, должен обладать рядом качеств:

      Общие свойства личности (общительность, практичность и глубина ума, инициативность, настойчивость, работоспособность, самообладание, активность, энергичность, интуиция);

    Личностные характеристики (уверенность в себе, стремление к успеху, авторитетность);

  • Психологические особенности, позволяющие человеку работать руководителем.
  • Если вы стеснительны, боязливы, закомплексованы, то начальник из вас получится никудышный. Но если в вас всё-таки есть амбиции идти вверх по карьерной лестнице, то я настоятельно рекомендую избавиться от комплексов. Подробно как это сделать написано здесь.

    Наличие вышеперечисленных качеств свидетельствуют о возможности человека занимать руководящую должность. Но их недостаточно.

    Чтобы стать успешным профессиональным менеджером нужно получить базовое образование по специальности «Менеджмент организации». Или самостоятельно изучить теоретические основы управления, получить знания и навыки о том, как:

      быть справедливым руководителем, непредвзято относиться к подчиненным;

    правильно принимать управленческие решения без эмоционального воздействия;

    работать профессионально, не выходя за рамки «социальных норм»;

    не самоутверждаться за счет унижения подчиненных;

  • уметь быть жёстким (но не жестоким) и заслуживать авторитет в коллективе.
  • Гармоничное сочетание личностных характеристик, организаторских качеств, приобретенных навыков и опыта работы с людьми формирует портрет идеального менеджера организации.

    5. Плюсы и минусы профессии менеджер

    На современном рынке, профессия менеджер критически важна, и если вы хороший управленец, то вы ни когда не останетесь без работы. Кроме того, работа руководителя имеет множество преимуществ, основные из которых, это:

      уровень оплаты труда (всегда выше, чем у подчиненных в организации);

    возможность самостоятельно принимать решения, планировать свой день;

    самореализация, повышение уровня образования;

    командировки, встречи с новыми людьми;

    Но помимо очевидных плюсов в работе менеджера есть и недостатки:

      ненормированный рабочий день;

    ответственность за принятие решений;

    ответственность за подчиненный коллектив.

    Похожие материалы:

    6. Профессия менеджер – видео

    Менеджер як людина, що здійснює професійне управління. Реферат

    Менеджер – це людина, що професійно займається управлінською діяльністю, що повсякденно керує функціями фірми з метою збереження її основних пропорцій; це також людина, наділена повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати їхнє виконання. Метою менеджера є забезпечення стабільної конкурентноздатності фірми

    У компанії він займає, по суті, положення людини, найнятої на роботу, що виконує кропітку і методичну роботу, але ніяк не власника, як деякі думають. Так як саме менеджери (керуючі) складають категорію людей, що здійснюють управління (менеджмент), те особистісні і ділові якості цих людей безпосередньо визначають сам процес господарської діяльності – виробництво, збут і т.д.

    Термін менеджер трактується досить широко, тому будь-яке його визначення буде недостатньо повним. З деяким ступенем наближення можна сказати, що менеджер – це людина, що складає систему поточного і перспективного планування, прогнозування й орієнтації виробництва, реалізації продукції і послуг з метою одержання прибутку. Іншими словами, менеджер – людина, що здійснює процес планування виробництва, організацію, мотивацію і контроль для максимального швидкого досягнення цілей.

    Отже, менеджер повинний мати визначені якості, манери, уміння вміло керувати трудовим колективом, найбільше повно використовувати творчі здібності кожного з працівників, забезпечуючи тим самим гнучкі реагування на вимоги замовника.

    Менеджер повинний бути лідером. Головна задача менеджера — робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це значить співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтереси групи, інтереси боса й інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих.

    Менеджер повинний бути оптимістом. Оптиміст завжди охоче вислухує інших і їх ідеї, тому що він завжди чекає гарних новин. Песиміст слухає якнайменше тому, що очікує поганих новин. Оптиміст думає, що люди по перевазі готові прийти на допомогу, мають творчий початок, прагнуть до творення. Песиміст вважає, що вони ледачі, перекірливі і від них мало пуття. Цікаво, що обидва підходи звичайно є правильними.

    Менеджер любить людей. Якщо робота менеджера складається в керуванні людьми, як він може виконувати її добре, якщо не любить людей. Кращі менеджери піклуються про своїх співробітників. Їх цікавить, що роблять інші. Гарний менеджер доступний і не ховається за дверима кабінету. Кращі Менеджери людяні, вони усвідомлюють власні слабості, що робить їхній терпиміше до слабостей інших.

    Менеджер повинний бути сміливим. Він завжди спробує знайти новий спосіб виконати задачу тільки тому, що цей спосіб краще. Але він ніколи не робить це необґрунтовано. Якщо він дозволить комусь провести експеримент і той закінчиться невдачею, то він не складе провину на нього і не втратить у нього віру.

    Менеджер має широту поглядів. Він ніколи не скаже: «Це не моя справа». Якщо очікується, що група співробітників енергійно включиться в роботу, коли виникнуть які-небудь незвичайні ситуації, потрібно продемонструвати їм, що і менеджер сам готовий узятися за нове діло, коли його про це попросять. Менеджер виявляє великий інтерес до всіх аспектів діяльності фірми. Керівник повинний бути рішучим. Менеджер завжди готовий приймати рішення. Коли є вся необхідна інформація, правильне рішення лежить на поверхні. Сутужніше, коли відомі не усі вихідні дані, а рішення все рівно необхідно прийняти.

    Читать еще:  Пример отчета о проделанной работе менеджера

    Потрібно дійсна сміливість, щоб прийняти рішення й усвідомлювати при цьому, що воно може бути помилковим.

    Менеджер тактовний і уважний. Основний принцип: критикувати роботу, а не людину, її виконуючу. Один мудрець сказав, що кожне критичне зауваження потрібно упаковувати як бутерброд — меж двох скиб хвали.

    Справедливість — теж важлива риса менеджера. Наприклад, якщо співробітник одержує надбавку, а він нічого не зробив, щоб її заслужити, ймовірно з’явиться десяток незадоволених. Коли підлеглий робить помилку, йому потрібно вказати на неї, він повинний її визнати, а потім треба забути про це.

    Менеджер завжди чесний. Бути чесним стосовно керівництва — це говорити вищестоящим менеджерам те, що їм, можливо, не завжди приємно чути. Бути чесним стосовно підлеглих — це говорити, коли вони праві, і коли вони неправі. Бути чесним — це уміння визнавати свої помилки. Не завжди легко сказати правду, не ущемивши почуття інших і не показавши безтактність, але чесність в інтересах загального блага — фірми і її співробітників — завжди повинна бути вище усього.

    Менеджер честолюбний. Він радується не тільки за себе, але і за досягнення співробітників і розділяє їхній успіх. Він надихає в такий спосіб інших своїм ентузіазмом і енергією, і усі процвітають по службі.

    Менеджер послідовний і скромний. Він не має потребу в лестощах навколишніх, до того ж йому не треба ховати свої помилки. Менеджер повинний бути наставником. Він допомагає своїм підлеглим розвивати в собі впевненість, любов до людей, честолюбство, ентузіазм, чесність, урівноваженість і рішучість.

    Менеджер упевнений у собі. Впевненість у собі без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості — от відмітні риси сильного Менеджера.

    Менеджер повинний ясно усвідомлювати, що такі риси поводження як увічливість, тактовність, делікатність, абсолютно необхідні не тільки для “уміння поводитися в суспільстві”, але і для звичаю життєвого буття. Не можна забувати про культуру спілкування, почутті міри, доброзичливості, потрібно цілком керувати своїми емоціями, стресами. Необхідно мати свій, але неодмінно цивілізований стиль поводження, свій, але неодмінно шляхетний образ, той самий імідж менеджера, що гарантує не тільки половину успіху, але і постійне задоволення від діяльності.

    Ось основні поради менеджеру [4], що хоче стати цивілізованим і процвітаючим:

    • Менеджер повинний пам’ятати, що менеджер високого класу здатний перетворювати шкідливе (явище, що заважає справі) у корисне (що допомагає досягненню мети).
    • Менеджер повинний виробити звичку: усі, з чим ви зіштовхуєтеся, розглядати з погляду користі вашої справи.
    • Виконувати обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати — не виправдуйтеся, а визначите новий термін і стримаєте слово, нехай із запізненням.
    • Бути уважним і об’єктивним до “марних” пропозицій.
    • Відхиляти непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно.
    • Будучи упевненим у собі, уникати бути самовпевненим, самовпевненість — передумова використання не кращих прийомів і методів у роботі.
    • Менеджер повинний пам’ятати, що ніщо так не компрометує підприємця, як його розгубленість.
    • Щоб ефективно підкоряти, треба вміти підкорятися, хоча б обставинам.
    • Виховувати підлеглих ненав’язливо, але вірно, заохочувати їхню плідну працю й ініціативу.
    • Ніколи не забувати, що ваша думка зовсім не завжди гарна, є й інші думки, аж ніяк не гірші.
    • Керуватися в роботі трьома “не”: не дратуватися, не губитися, не розпорошуватися.
    • Бути терпимим до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу.
    • Хвалити на людях, заохочувати віч-на-віч.
    • Уміти слухати, мати нескінченне терпіння.
    • Надавати співробітникам максимум волі для досягнення цілей підприємства.

    На думку закордонних експертів поводження менеджера повинне відрізнятися: деякою агресивністю, наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, гумором, прагненням до встановлення контакту, самоконтролем, впевненістю в манері поводження, позитивним відношенням до змагальності, але природною орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

    Отже, у число найбільш важливих здібностей менеджера, що розуміються як: сполучення знань, поводження і досвід, входять: уміння реалізувати, уміння делегувати повноваження і відповідальність, здібності до організації і мотивації групової роботи, установленню пріоритетів, самопізнанню і самооцінки, переконанню, аналітичному мисленню, розпізнанню найбільш істотних факторів, системності, обробці і формування інформації, розробці програм, виявлення тенденцій, розподіл зусиль і часу.

    Список використаної літератури

    1. Анискин Ю. П. Общий менеджмент: Учеб. по общей теории менеджмента. — М.: РМАТ, 1999. — 120 с.
    2. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. — М.: Триада Лтд., 1998.-384 с.
    3. Глухов В. А. Основы менеджмента: Учебно-справочное пособие. — СПб.: Специальная литература, 2000. — 325 с.
    4. Грейсон Дж. Младший, О’Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1997. — 320с.
    5. Гроув Э. С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. — М.: Информ. -издат. дом «Филинъ», 1996. — 280с.
    6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-К., 2001.
    7. Критический анализ теории и практики менеджмента / Пер. с нем.; Под общей ред. П. Ф. Почкина, Г. А. Шпилько. — М.: Прогресс, 1996.-432с.
    8. Стэк Д. Большая игра в бизнес. — М., 1999.
    9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналіза.-М, 2001.
    10. Японский менеджмент: Конспект лекций по теории управления.-М, 1998.-203 с.

    Хто такий PR-менеджер

    Піарник — це посередник між компанією і споживачем. Він працює над репутацією в довгостроковій перспективі. Його завдання — сформувати лояльність та довіру аудиторії до бренду.

    Ми поговорили з п’ятьма PR-менеджерами, щоб дізнатися, чим вони займаються, як викликають довіру і на які показники брендів впливають.

    Хто такий піарник?

    Віра Щербакова:

    Піар-менеджер (якщо ми говоримо про самостійну одиницю) – людина – охолоджувальний гель у ноутбуці: усередині все кипить, зовні – вороже середовище, а ти маєш робити так, щоб усе stay cool. Тут працює гра слів – усі конфлікти і негатив мають бути охолоджені, а всі яскраві й прикольні моменти показані. Якщо відійти від метафор – піарник представляє компанію такою, якою вона має бути відповідно до ідеології бізнесу та бренду.

    Наталі Чуловська:

    Піарник — це людина, яка розповідає світові переконливі історії про бренди та інших людей. Це професіонал, який має навички редактора, SMM-ника, фотографа, стратега. Піарник завжди знає, що, коли і як сказати бренду, щоб про нього дізналися і полюбили.

    Анастасія Федь-Тітова:

    Хороший піарник у моєму розумінні — це оперативний багаторукий Шива, який стає сполучною ланкою між брендом (персональним чи корпоративним), його аудиторією, партнерами, конкурентами, медіа та громадськістю. Це, свого роду, “адаптер”, який знаходить способи донести конкретні меседжі та ідеї тоді, коли потрібно та тому, кому це цікаво.

    Саша Береза:

    PR-менеджер не лише піарить – “пропіар нас, щоб у нас краще продавалося”, він виконує функції захисника і радника для бізнесу.

    Піарник – це не просто робота, а стиль життя. Розумієш це тоді, коли випадаєш з робочого процесу в пологовий будинок, а потім на ліктях заповзаєш у реальність, озираєшся і питаєш себе: “Де я? Хто всі ці люди? Це нові ЛОМ-и? А куди старих забрали?” Світ навколо змінюється зі швидкістю звуку, і піарнику потрібно встигати відслідковувати ці зміни.

    Юлія Кушніренко:

    Я схиляюся до терміну “комунікаційник”, який здебільшого використовують у світовій практиці комунікацій, репутаційного менеджменту та PR.

    Менеджер з комунікацій – людина, яка відповідає за побудову та підтримку репутації компанії через діалог з її аудиторіями та стейкхолдерами. Це поняття значно ширше ніж “піарник”, адже різними можуть бути аудиторії – від клієнтів до інвесторів та держустанов, канали – від соцмереж до персонального спілкування, інструменти – від подій до кіно. Комунікації – міждисциплінарна сфера менеджменту.

    Хороший піарник у моєму розумінні — це оперативний Шива, який стає сполучною ланкою між брендом, його аудиторією, партнерами, конкурентами, медіа та громадськістю

    Кому потрібен PR-менеджер?

    Віра Щербакова:

    Піар, якщо це не стихійні скандали і не “друзі друзів у тусовці” – це сформовані в аудиторії знання. Новому продукту піар потрібен для представлення ринку, стабільному бізнесу – для нових горизонтів і підтримки іміджу. Кризові ситуації в компанії вимагають оперативного втручання, правильної інтерпретації інформації в полі. Піар потрібен усім, але завжди різний.

    Наталі Чуловська:

    У сучасному світі можна сказати, що піарник потрібен усім. Адже, що б не робив бренд чи окремо взята персона, 100% у них на ринку будуть конкуренти. Через неймовірну кількість різноманітних брендів, навіть виняткові та неповторні бренди чи зірки-вундеркінди ризикують зникнути з радарів без грамотного піару.

    Анастасія Федь-Тітова:

    Політикам, зіркам, громадським організаціям, бізнесу, брендам, державі — піарник потрібен усім, хто присутній, або хто прагне бути в публічному комунікаційному просторі. Тим, кому є що сказати, хто хоче бути почутим, формувати чи впливати на громадську думку, доносити ідеї, задавати орієнтири.

    Саша Береза:

    Піарник потрібен кожному бізнесу, який взаємодіє з громадськістю. В інтересах бізнесу мати гарні налагоджені стосунки з аудиторіями, які в будь-який момент можуть вплинути на те, як йдуть справи.

    Юлія Кушніренко:

    Комунікації потрібні всім, а кому потрібен окремий фахівець на цю функцію – залежить від завдань та масштабів бізнесу.

    Якщо це невелике сімейне підприємство, комунікаціями може займатись його голова. Навіщо витрачати зайві кошти, якщо пара постів у соцмережі від першої особи або персональні дзвінки будуть ефективнішими та дешевшими, ніж навіть фрілансер. Якщо це великий бізнес або середній бізнес у висококонкурентному середовищі чи з амбітними цілями, потрібен експерт для розробки та реалізації комунікаційної стратегії. Писати влучні пости регулярно не зможе навіть СЕО.

    Читать еще:  Продакт менеджер вакансии

    Піар потрібен усім, але завжди різний

    На які показники він впливає?

    Віра Щербакова:

    Піар впливає на впізнаваність, знання, освіченість людини. Доводить її до стану бажання та реакції, врешті решт – купівлі, голосу, прийняття або не прийняття рішення. Іноді піар впливає на свідомість, як у шахах – не одразу й не вочевидь, робить це як кувалда, або як крапля води, що роками падає на породу. Піар стукає в ту людську грань, яка наступна за несвідомою.

    Наталі Чуловська:

    По-перше, він впливає на впізнаваність. Правильний піар допоможе бренду виокремитися серед інших, знайти свою унікальність. З його допомогою можна донести цільовій аудиторії переваги продукту та цінності, які розділяє бренд.

    По-друге, я б виділила вплив на послідовність. Правильна піар-стратегія допоможе бренду визначити цілі та завдання, які повинні проходити червоною ниткою в кожному публічному прояві бренду. Грамотно донесена інформація на майданчиках з вашою аудиторією допоможе бренду знайти своїх клієнтів. При цьому товар бренду чи персональні якості людини повинні відповідати всім заявленим цінностям.

    Анастасія Федь-Тітова:

    Піарник впливає на:

    • Присутність в інформаційному полі — онлайн та оффлайн;
    • Впізнаваність — скільки говорять про бренд/проєкт/компанію;
    • Позиціонування — що саме говорять, з чим асоціюють;
    • Tone of voice і лояльність — які почуття/емоції/настрій викликає в аудиторії.

    Саша Береза:

    Важливий шматок роботи піарника – комунікація бренду з клієнтами. Особисто в нас є окрема команда, яка спілкується з клієнтами, але якщо трапляються суперечливі ситуації, я обов’язково беру участь.

    Юлія Кушніренко:

    Репутація – одна з найдорожчих нематеріальних речей в бізнесі, яка залежить від роботи експерта з комунікацій. Репутація впливає на вартість акцій, можливість кредитування, партнерство, “строк життя” клієнтів, впізнаваність бренду, бажання співробітників працювати в компанії, готовність держустанов співпрацювати та надавати компанії ліцензії тощо.

    Піар стукає в ту людську грань, яка наступна за несвідомою

    Що повинен вміти піарник?

    Віра Щербакова:

    Все. Знайти людей, речі, поняття, телефони і головне – здорову критичну картину світу. Потрібно знати, що краще, чому воно таким є, де його взяти, а якщо не знаєш де – через кого. Піарник – такий організм, який проникає в іншу субстанцію: з одного боку стає нею, а з іншого – її каналом спілкування з навколишнім середовищем.

    Наталі Чуловська:

    Сучасний піарник має бути мультизадачним. Він швидко орієнтується в медіапросторі, вміє цікаво та грамотно писати, має організаторські та менеджерські навички, може бути продюсером зйомки чи інтерв’юером, за потреби може створити візуальний контент, а також завжди в курсі всього, що відбувається навколо.

    Анастасія Федь-Тітова:

    У глобальному сенсі — дружити та вибудовувати довгострокові партнерські стосунки. Це запорука успішної роботи та репутації в професії, що так тісно пов’язана з комунікацією.

    Щодо професійних навичок, піарник повинен уміти грамотно писати та редагувати тексти, правильно розставляти акценти, вибудовувати структуру, володіти навичками інтерв’юера, аналізувати медіа та інформаційне поле — яку тему запропонувати конкретному ресурсу, коли краще вийти з тою чи іншою новиною.

    Наприклад, якщо концерт з нагоди відкриття ресторану у вас заплановано в день жалоби, то ідея так собі. Піарник повинен вміти оперативно реагувати на кризові ситуації — якщо хтось недогледів, і ваш концерт таки відбувся в день жалоби, організаторів назвали безсердечними зрадниками, а ресторан — філією пекла.

    PR-менеджер повинен вміти менеджерити проєкт — прописувати план, таймінг, завдання, мети, а також домовлятись, знаходити точки дотику, формувати адекватні та актуальні пропозиції. Він має розуміти, який партнер, медіа чи івент потрібні для реалізації цілей і не пропонувати, умовно, журналу Vogue анонс фестивалю шаурми.

    Саша Береза:

    Піарник завжди на зв’язку, якщо щось стається. Першим у коментарях тегають його, а якщо не тегають – ще гірше, бо це означає, що все проходить повз тебе, і доведеться наздоганяти.

    Моя робота кожного дня різна, але без дисципліни та налагодженої рутини бути гарним піарником мені складно. Хіба що мати на підхваті помічників, які дороблюють за тобою цю рутину.

    Я кожного дня перевіряю результати моніторингу, “ручками” вивчаю активності ЛОМ-ів, готую підбірки предметок для профільних редакторів, оновлюю базу контактів. Завжди на зв’язку з арт-директором і СЕО. Ці двоє в компанії благословляють наші нові проєкти, які я в подальшому комунікую.

    Юлія Кушніренко:

    Найголовніше, що потрібно вміти піарнику – аналізувати. Оцінювати все і всюди: ситуацію в медіапросторі, на ринку, поведінку конкурентів, світові тренди – усе, що може вплинути на сприйняття дій компанії або клієнта і все, що можна використати їм на користь.

    Дехто вважає, що піарники мають класно писати, володіти мовами. Ці інструменти, звичайно, дуже потрібні для виконання роботи в комунікаціях, але це лише інструменти. Комунікаційнику потрібно якщо не вміти, то хоча б знати що до чого у створенні та поширенні відео, написанні текстів, створенні презентацій, SMM, ТБ-продакшену, публічних виступах, організації подій. Усе це необхідно, щоб вміти готувати спікерів, знати, які з матеріалів потрібні, що спрацює, а що ні.

    Хто такий менеджер

    Как-то раз на собеседовании, кандидат на управленческую должность, мне заявил, что менеджер и продавец это одно и тоже. После этого я задаю всем кандидатам вопрос – кто такой менеджер и чем он занимается? Я открыл для себя ящик Пандоры, самое смешное, когда на этот вопрос не могут ответить те, кто закончил ВУЗ по специальности менеджмент.

    Давно хотел написать статью про то кто такой менеджер. Как это не печально огромное количество людей не понимает, что означает это слово. Виноваты в сложившейся ситуации прежде всего эйчары. Именно они используют слово менеджер для привлечения внимания к вакансии. Это вводит путаницу и так в малообразованные головы соискателей. Давайте разберёмся кто такой менеджер и чем он занимается.

    Какие бывают менеджеры

    Если открыть сайт с предложениями о работе, вы обнаружите сотни разновидностей вакансий с приставкой – менеджер. Считается что менеджерами чаще всего именуют продавцов, но это не совсем так. Дело в том, что продавец одна из самых распространенных вакансий, в ней очень высокая конкуренция на одного соискателя. При этом квалифицированных продавцов единицы. Именно такая специфика создаёт огромное количество разных вакансий на одну должность. Эйчары просто привлекают больше персонала заливая в воронку найма больше кандидатов.

    Вот перечень вакансий с приставкой менеджер и расшифровкой:

    • Менеджер чистоты, клининг-менеджер – уборщица;
    • Менеджер по продажам – продавец;
    • Менеджер по работе с клиентами – администратор, хотя могут так обозвать и продавца, и других сотрудников клиентского сервиса;
    • Офис-менеджер – секретарша;
    • Менеджер по персоналу – рекрутер, ресёчер;
    • менеджер по туризму – турагент;
    • менеджер по рекламе – пиарщик, маркетолог

    С одной стороны, это обман кандидата – вакансия преподносится в более лучшем свете. С другой стороны, кандидатам это выгодно, ведь стыдно друзьям рассказывать, что ты работаешь секретаршей. Офис менеджер звучит куда солидней. Стоит отметить что назвать вакансию менеджером это не единственная возможность спрятать суть вакансии. Есть множество вариантов назвать привычное по-новому. К примеру, я сам когда-то работал грузчиком, хотя в трудовой написали помощник кладовщика и вакансия называлась аналогично.

    Кто такой менеджер и чем он занимается

    Слово менеджер заимствовано с запада. С английского manage переводится как управлять, management – это управление. С французского manager – управляющий. С немецкого manager – организатор. Короче говоря, менеджер – это руководитель (управленец, начальник, шеф, босс), то есть сотрудник, который управляет другими людьми. Владельцы крупного и среднего бизнеса не могут следить за большим штатом подчинённых. Поэтому они доверяют управление своим делом менеджерам.

    Основная задача менеджера – это принимать решения, которые позволяют увеличить эффективность вверенных ему людей и других ресурсов компании. Рабочий день линейного подчиненного должен быть чётко прописан и регламентирован исходя из потребностей бизнеса. Именно руководитель ответственен за то чтобы все сотрудники выполняли свой труд должным образом. И как следствие приносили прибыль компании.

    Функции менеджера

    Менеджмент – это наука, изучающая методы эффективного управления персоналом. С одной стороны разновидностей управленческой деятельности очень много и поэтому сформулировать какие-то единые правила очень трудно. Есть только набор функций менеджера, которые схожи вне зависимости от уровня руководителя и компании. К основным функциям менеджера относятся: планирование, организация, мотивация и контроль. Есть так же функции, которые имеют огромную роль, но о них упоминается намного реже:

    1. Формирование команды – это ключевая функция менеджера. Под формирование команды имеется в виду умение менеджера находить людей, которые готовы вместе с ним достигать поставленных целей. Руководитель без команды — это как капитан без корабля. Команду управленец формирует всю свою жизнь. Успех руководителя равен успеху его команды и наоборот;
    2. Обучение персонала — так же является важнейшей функцией управленца. Обучать и развивать себя и свой персонал менеджер может как лично, так и организуя тренинги. Важно понимать, что без развития любая команда быстро развалится. Обучать и развивать это не одно и тоже, обучение — это усвоение новых или более глубокое изучение старых знаний, умений и навыков. Развитие персонала – это совместная работа руководителя и подчиненного позволяющая подчиненному увеличивать свои компетенции и зоны ответственности;
    3. Ротация персонала – как ни печально, но именно менеджер принимает решения кто будет в его команде, а кто нет. Ротация персонала — это не самая приятная функция менеджера, но необходимая;
    4. Ресурсное обеспечение сотрудников. Для работы персоналу необходимы различные ресурсы, от канцелярии и рабочих мест, до базы клиентов и CRM. Обеспечивать персонал нужными ресурсами это задача непосредственного руководителя;
    5. Поддержка деятельности подчиненных. Так же очень важная функция менеджера показывать подчиненному что он не один, что его работа важна, что руководитель интересуется успехами и достижениями. Руководитель должен быть не просто начальником, а прежде всего союзником и старшим товарищем;
    6. Постоянное улучшение качество работы. При правильно настроенной системе менеджмента, качество работы будет постоянно возрастать и совершенствоваться. Для этого придуманы такие вещи как PDCA цикл. Постоянно анализируя полученные результаты и вводя изменения которые позволяют их изменить в лучшею сторону, руководитель способен добиться совершенства;
    7. Координация действий между смежными службами. В крупных компаниях часто возникает проблема координации действий между отделами и сотрудниками. Иногда из-за отсутствия партнерских взаимоотношений наносится существенный урон бизнесу. Всегда есть точки пересечения интересов и важно уметь правильно выстроить коммуникации между отделами и сотрудниками. Это одно из задач менеджмента, так как рядовой исполнитель будет всегда «тянуть одеяло на себя».
    Читать еще:  Чем отличается менеджер от продавца

    3 типа руководителей

    Принято разделять менеджеров на 3 типа, в зависимости от уровня их управления:

    1. Менеджеры низшего звена – это руководители начального уровня (супервайзеры, старшие смены, бригадиры, старшие продавцы, администраторы), те кто управляет ежедневной деятельностью линейного персонала. Такие управленцы занимаются операционной деятельностью, то есть организовывают и контролируют работу начального персонала.
    2. Менеджеры среднего звона – это те, кто управляет начальниками низшего звена и занимается координацией деятельность низших звеньев. В обязанность управленцев среднего звена входит среднесрочное планирование жизни отдела, подразделения, цеха, участка. Среднее звено является прокладкой между стратегами сверху и операционистами снизу. От того насколько эффективно внедряется стратегия, принятая сверху зависит успех организации.
    3. Менеджмент высшего звена (ТОП менеджмент) – это уровень директоров и первых лиц компании. Данный тип управленцев отвечает за стратегическое управление компанией. От решений, принятых на верхнем уровне зависит деятельность компании на годы.

    Что должен знать менеджер

    Чтобы стать менеджером низшего звена достаточно просто быть ответственным и исполнительным сотрудником, тут особых секретов карьерного роста нет. Но без знания основ менеджмента вы вряд ли добьётесь серьёзных успехов. Или как часто бывает молодой менеджер показал успех на одном месте работы, но на другом не смог его повторить. Это происходит прежде всего из-за того, что в первый раз менеджер стал руководителем в «своём» коллективе и в компании где он хорошо знает работу изнутри т.к. проработал на стартовой позиции. Поставь такого управленца в другие условия, всё что он сможет делать, это использовать старые инструменты. Которые вряд ли снова дадут положительный эффект. Поэтому давайте разберёмся что должен знать руководитель.

    Управленческий цикл

    Цикл менеджмента (круг менеджера, управленческий цикл) – это циклическая последовательность функций менеджмента: планирование, организация, мотивация, контроль. Используя управленческий цикл можно выполнять любые задачи, на любых уровнях управления. Начать своё обучение менеджменту нужно именно с погружения в цикл менеджмент.

    Постановка целей и задач сотруднику

    Выставлять подчиненным цели и задачи — это основная компетенция руководителя. При этом начинающий руководитель меньше всего задумывается о том, как правильно ставить задачи. Намного больше внимания уделяют мотивации и контролю. Поэтому настоятельно рекомендую хотя бы прочитать что такое постановка целей по SMART.

    Лидерство

    Руководитель должен быть лидером в своём коллективе. Лидерство – это процесс влияния на других людей для достижения единой цели. На западе тема лидерства и командообразования одна из центральных в менеджменте. И это не удивительно т.к. лидер объединяет людей вокруг себя и ведёт их к своей цели. Проблема лидерства в том, что лидер в коллективе есть всегда, но далеко не всегда лидер и руководитель одно лицо. Часто коллективом управляет неформальный лидер, который преследует свои цели, и эти цели не всегда совпадают с целями бизнеса.

    Чтобы разобраться в теме лидерства, изучите стили лидерства и подумайте какой подходит именно под ваш склад характера. Обязательно ознакомитесь с основными компетенциями лидера. Так же настоятельно рекомендую прочитать про ситуативное лидерство.

    Делегировать

    Начинающий руководитель часто настолько рад своему повышению, что старается выполнять все задачи самостоятельно. Как правило длиться это полгода, год, а потом сотрудник либо научится делегировать полномочия, либо просто перегорит. Делегирование – это неизбежная стадия развития менеджера и её изучение необходимо начать как можно раньше. Руководители среднего и высшего уровня это те, кто научились делегировать полномочия и стали больше думать.

    Кто такой манагер

    Манагер – пренебрежительное название менеджеров, продавцов и офисных рабочих в целом. Производное от английского manager, когда латинская «а» (эй) произносится как русская «а». Сфера услуг многими рабочими и интеллигенцией воспринимается как ненужное звено – общество потребления, сформированное искусственно для зарабатывания денег. Все представители сферы услуг с точки зрения таких людей это бездельники. Многие смеются над корпоративной культурой крупных фирм, сравнивая её с сектой.

    Хто такий менеджер, і чим він займається?

    Слово «менеджер» нині дуже популярне. Навкруги одні менеджери – і
    працівник офісу, і продавець, і навіть працівник складу… Насправді це не
    зовсім коректне визначення для таких посад. То хто ж такий менеджер?

    Менеджер (з англійської «manage» – керувати) – працівник організації,
    основним завданням якого є управління іншими працівниками, а також
    ресурсами організації. Менеджер – це людина, яка має планувати,
    організовувати, координувати та контролювати певні процеси в організації
    (на підприємстві). Інакше кажучи, це керівник або управлінець, який
    відповідає за ефективну роботу цілої організації (підприємства), окремого
    підрозділу або певного напрямку діяльності.

    Виділяють три ієрархічні рівні менеджменту: менеджери вищої,
    середньої і нижчої ланки. Кожний рівень у цій ієрархії відповідає за свою
    ділянку роботи.

    Менеджери вищої ланки (топ-менеджери) – керівники вищої ланки,
    що мають найбільшу владу і несуть відповідальність за діяльність усієї
    організації. Це директори (президенти) організацій, їхні заступники (віце-
    президенти). Зазвичай підпорядковуються безпосередньо власникам
    (акціонерам) компанії або раді директорів і мають в підпорядкуванні
    керівників відділів або структурних підрозділів (найчастіше, менеджерів
    середньої ланки). Головні функції топ-менеджерів: стратегічне управління
    організацією; формування корпоративної культури; загальне керівництво
    організацією. Менеджери вищої ланки безпосередньо відповідають за
    конкурентні позиції організації, досягнення організацією своїх цілей, виплату
    дивідендів акціонерам.

    Менеджер середньої ланки – керівник, який має у підпорядкуванні
    керівників нижчої ланки, але, в свою чергу, підпорядковується вищому
    керівництву. Менеджери такого рівня зазвичай вирішують завдання
    оперативно-тактичного рівня для досягнення цілей компанії, визначених топ-
    менеджерами. Середній рівень управління охоплює керівників відділів і
    служб, а також інших підрозділів (завідувач відділу, начальник цеху,
    директор філії, керуючий по продукту, регіону). Характер роботи менеджера
    середньої ланки визначається змістом роботи очолюваного ним підрозділу.

    Функції менеджерів середнього рівня: координація і контроль роботи
    менеджерів нижчої ланки; розробка виробничих програм і планів; підготовка
    інформації для прийняття рішень топ-менеджерами; забезпечення зв’язку між
    топ-менеджерами і менеджерами нижчої ланки. Менеджери середньої ланки
    безпосередньо відповідають за ефективність використання ресурсів
    відповідного підрозділу.

    На нижчому рівні управлінської ієрархії зосереджені менеджери
    нижчої ланки або лінійні менеджери. Вони відповідають за виконання
    виробничих завдань, за безпосереднє використання виділених ресурсів,
    контролюють роботу виконавців і запроваджують у життя плани, розроблені
    на більш високому рівні управління. Цей рівень охоплює наступні посади:
    цеховий майстер, майстер дільниці, керівник групи і завідувачі підрозділів
    конторського типу. Робота їх пов’язана з вирішенням переважно
    оперативних, тактичних задач і характеризується розмаїтістю виконуваних
    дій, частими переходами від однієї задачі до іншої в зв’язку з розмаїтістю
    робіт, виконуваних виконавцями, постійним спілкуванням з безпосередніми
    виконавцями (працівниками). Керівник нижчого рівня втілює у життя
    політику вищого керівництва організації, виконує накази, розпорядження
    вищого і середнього керівництва; представляє інтереси безпосередніх
    працівників перед вищим керівництвом, вносить пропозиції з поліпшення
    діяльності очолюваного ним колективу, умов праці підлеглих (пропозиції
    можуть стосуватися і діяльності організації в цілому); керує безпосередньо
    працівниками. Функції менеджерів нижчої ланки: здійснення контролю
    виконання завдань; безпосереднє керівництво працівниками; дотримання
    технологій і техніки безпеки; інформування керівництва про виконання
    завдань. Менеджери нижчого рівня безпосередньо відповідають за
    використання виділених ресурсів: сировини, енергії, устаткування.
    Менеджер проекту – керівник нижчої ланки, який управляє групою
    виконавців. Часто менеджер проекту і сам є виконавцем, однак він має право
    розподіляти роботу між іншими працівниками, а також оцінювати їх
    діяльність. Менеджер проекту звітує перед керівництвом за виконання плану
    (завдань) проектною групою.

    Менеджер з персоналу – відповідає за добір та відбір персоналу
    (розміщує оголошення або подає заявки в агентства з добору кадрів, відбирає
    резюме, призначає співбесіди, підбирає тести для співбесід), адаптацію і
    навчання співробітників (проводить навчальні тренінги для співробітників,
    які спрямовані на поліпшення якості роботи, на професійний розвиток
    працівників), підтримує робочу атмосферу в колективі, відповідає за
    корпоративні заходи, стежить за дотриманням трудового законодавства в
    компанії.

    Менеджери з закупівлі, продажу, реклами – фахівці вузького
    напрямку діяльності. Можуть самостійно ухвалювати рішення в межах своєї
    компетенції, але зазвичай повинні узгоджувати їх з вищим керівництвом.
    Менеджер з продажу відповідає за реалізацію (продаж) продукції
    підприємства. Він створює клієнтську базу, налагоджує контакти, веде
    переговори, роз’яснює покупцям умови співпраці, укладає угоди та
    контракти, підтримує контакти з постійними клієнтами, розробляє для них
    пільгові пропозиції.

    Менеджер з реклами – логічно, що менеджер з реклами займається
    рекламою. Але тут все залежить від специфіки підприємства. Якщо це
    журнал, то менеджер з реклами може займатися пошуком рекламодавців для
    розміщення у виданні. Якщо це підприємство, що виробляє продукцію, то він
    розробляє проекти реклами для розміщення в засобах масової інформації для
    просування своєї продукції. Також менеджер з реклами може співпрацювати
    з рекламними агентствами, затверджувати проекти рекламних макетів. Він
    може залучати промоутерів, продумувати рекламні акції.

    Персональний менеджер – співробітник компанії, якого закріплюють
    за ключовим клієнтом для його супроводу. Основне завдання персонального
    менеджера – забезпечення максимально дружнього ставлення з боку компанії
    до клієнта. Робота персонного менеджера підвищує рівень довіри клієнта
    до компанії.

    Отож, можна зробити висновок, що менеджер – це, в першу чергу,
    управлінець. І якщо прибиральниця скаже Вам, що вона – клінінг-менеджер –
    не вірте!

    Ссылка на основную публикацию
    Adblock
    detector